ЦІКАВЕ ТА КОРИСНЕ ДЛЯ БАТЬКІВ

    КРИЗА ТРЬОХ РОКІВ: ЩО ЦЕ?

Період раннього дитинства є важливим етапом у становленні та розвитку особистості. Цей період завершується кризою трьох років, або «кризою впертості», як часто називають це явище батьки.

Проте чи буде дитина проявляти впертість затято, залежить саме від батьків. Дитина росте й розвивається, а отже змінюється її ставлення до предметів, самих батьків і їхніх вимог та правил.

Третій рік життя називають критичним через системні зміни у психіці дитини, новий етап у формуванні її особистості, а не через зрослу вередливість, що найбільше дратує батьків. Зміни в поведінці дитини є лише зовнішнім проявом глибинних перетворень. Для того щоб поведінка малюка не сердила й не дратувала батьків, насамперед вони мають розуміти ті зміни, які з ним відбуваються, і приймати їх як обов’язкову умову його зростання.

Кризовий період засвідчує один із важливих моментів розвитку дитини раннього віку — усвідомлення себе як окремої істоти, яка має власні бажання, що не завжди збігаються з бажаннями інших. Це спричиняє появу нового ставлення дитини до дорослих і до самої себе, яке полягає у тому, що дитина:

• починає порівнювати себе з дорослими;
• прагне наслідувати дорослих у поведінці та  діях;
• намагається реалізувати прагнення «бути дорослим»;
• демонструє свою самостійність і незалежність;
• протиставляє власні бажання вимогам дорослого.

Науковці переконують, що вікові кризи є невіддільною складовою психологічного розвитку малюка і є абсолютно нормальним явищем. І це дійсно так. 

Пам’ятка для батьків, діти яких переживають кризу трьох років

Бажано:

• підтримувати атмосферу любові, ласки, безпеки й забезпечувати захист;
• давати прості та чіткі інструкції, що ними дитина може керуватись;
• підтримувати і хвалити за досягнення;
• учити дитину основних правил безпеки;
• встановлювати розумні межі поведінки і стежити за їх виконанням;
• радіти розумовій активності та сприяти її проявам у дитини;
• приділяти дитині час і забезпечувати можливості для розвитку її мислення;
• пояснювати дитині, що для чого робити, як робити тощо;
• дозволяти дитині виражати як позитивні, так і негативні емоції;
• показати дитині різні способи вираження своїх почуттів;
• залишатися спокійним під час спалахів гніву дитини — не поступатися, але й не зловживати владою;
• називати почуття, що їх переживає дитина в конкретній ситуації, та озвучувати їй свої переживання;
• виражати своє невдоволення лише щодо вчинків дитини, а не до неї самої;
• утримуватися від суперечок про те, хто має рацію, а хто ні;
• ставитися до дитини, як до «чудової, надзвичайної трирічки».

Не варто:

• конкурувати за владу з трирічною дитиною;
• вважати, що хороші батьки — це ті, в яких дитина слухняна;
• пригнічувати дитячу активність і самостійність, карати за імпульсивність;
• ставитися до дитини, як до «жахливої трирічки»;
• відмовлятися встановлювати межі й вимоги до поведінки дитини;
• очікувати забагато від дитини, наче вона вже і справді доросла;
• гадати, що дитина гратиме з іншими дітьми раніше, ніж навчиться грати біля них;
• соромити та ігнорувати дитину.

Корисна інформація щодо того  ЯК З ПОВАГОЮ ТА ЛЮБОВ’Ю ВИЗНАЧАТИ ДИТИНІ КОРДОНИ: https://childfund.org.ua/Uploads/Files/books_pdf/broshura_zamist_lapasiv.pdf

Пам'ятка для батьків, дитина яких уперше піде до дитячого садочка

1. Сформуйте, для початку, у себе ставлення до дитячого садочка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре.

2. Дитина у садочку буде доглянута, оточена увагою, вона отримає підготовку до школи.
3. Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садочок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садочка.
4. Створіть спокійний та позитивнй клімат у сім'ї.
5. Заздалегідь потурбуйтесь, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближений до розпорядку дня дитячого садочка (ранній підйом, час денного сну, прийом їжі, прогулянки).
6. Ознайомтесь з режимом харчування та меню дитячого садочка, приготуйте схожі блюда вдома.
7. Навчайте дитину пити з чашки, привчайте тримати ложку.
8. Намагайтесь відучити дитину від підгузків.
9. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.
10. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку збирати, розбирати.
11. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.
12. Пограйтесь вдома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.
13. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.
14. Дайте дитині до садочка улюблену іграшку, узгодьте це з вихователем.
15. Не залишайте дитину одну і надовго в перші дні відвідування дитячого садочка.

16. Зустрічати дитину з посмішкою, уважно слухайте її розповіді про день у садочку, задавайте питання.

        17. Розповідати якомога більше позитивного про садок.

        18. Підтримувати самостійність дитини вдома, дозволяйте їй щось робити               самостійно, хваліть її за вдалі спроби.

Дослухайтесь до порад вихователя!

ВАЖЛИВО!

ЮНІСЕФ пропонує просту таблицю за допомогою, якої можна перевірити розвиток дитини: https://www.unicef.org/ukraine/media/13476/file/Red%20flags.pdf